Влезла в дебаты. Понравилось. Я за снижение эмоционального накала...
"
Дивно люди реагують, коли пишеш, мовляв, Порошенко - не трагедiя, Тимошенко - переживемо. Реагують гостро, як правило, у стилi "всьо пропало", з наiздами: "як можна!?", "це катастрофа" тощо-тощо. Реагують так, наче уявлення про iдеального кандидата i полiтика окремо, а реальнiсть - окремо. Реагують так, наче вони знають правду про цих кандидатiв, а ти не знаеш, бо ти за визначенням баран i нiчого не знаеш так, як вони, якi знають усе про всiх i навiть бiльше. А штука в тому, що я теж трохи знаю. Далеко не все. Я, наприклад, досi не можу в'iхати у хитромудрi газовi схеми Тимошенко. Я не знаю, як Петро Олексiйович робить такi смачнi трубочки "Подiльськi" i "Празький торт". Це ж вiн iх робить, правда? Кожну трубочку - своiми руками. Ще й загортае в цупку позлiтку. Кожну, сам. Цi мудрi люди ж думають, що треба любити того, кого вибираеш. Та нiчого подiбного. Нiкого з них не треба любити. Любити треба рiдних - батькiв, дiтей, стареньку бабусю, поки жива. А цих треба вибирати й контролювати. I не дозволяти узурпувати владу. Хто б iз них двох не був обраний. Нам треба знизити градус емоцiйного ставлення до цих людей i намагатись заспокоiтись, попуститись, поглянувши у вiчi простому факту: громадянин Iсус Христос вiдсутнiй у виборчому бюлетенi президентських виборiв 2014. Ключове словосполучення тут - "президентських виборiв 2014", бо ще п'ять мiсяцiв тому нам свiтили президентськi вибори 2015 з великою ймовiрнiстю перемоги кандидата Януковича на них. А тепер, коли Януковича нема, людям потрiбен Христос. А так не бувае. Нiколи й нiде. А тим бiльше в нас. А люди хочуть усе й одразу. А Петро Олексiйович, мiж iншим, якраз у цей момент вкладае фундук у партiю цукерок "Маргарита" з начинкою пралiне. Я бачу його зосереджене обличчя. У нього пiт на чолi. I трубочки "Подiльськi". Кожну трубочку - своiми руками."

• 
• 
•