Життя цікава штука.Підкидаючи нам проблеми,воно вирівнює закон чесності,підкидає нам і людей,які допомагають нам з проблеми вибратись.
Депресія.Апатія до всього світу.Непруха.Називайте це як хочете,але саме в такому стані я перебувала 2 доби.З усіх моїх коханих друзів моїм станом цікавились двоє.Вони незмінні.Вони дійсно ДРУЗІ.Вони переживали як і за мій простуджений організм,так і за мою неврівноваджену психіку
Але не про них мова наразі.
Про інше.Так от-що мені "викинуло" житя цього разу.Людину.З якою я фактично спілкувалась нормально 8 років тому.Хоча нормально-це голосно сказано.Ми просто були знайомі.А потім-закінчила школу ця людина.Потім я.Шляхи неминуче розбіглись.Один район.Різний вік (різниця в 4 роки),різна компанія.
А потім сайт.В Контакті.Надибала я цю людину там.Зеледве вона мене згадала.Але згадала.Потім 3 місяці спілкування в асі.
І нині.Побачивши,шо статус в тій самій асі каже,шо я "в депресії" ця людина активно мене починає мене з неї витягувати.Довитягувалася до того,що я знайшла сили привести себе в порядок(зовнішньо) і йти приводити себе в порядок морально.
Сценарій накатаний.Парк.Пиво.Задушевні розмови.Сміх.Спільні знайомі.Душевна близькість.А ше був фільм...на ноуті...посеред парку на травичці,на який ми забили на 1/3,бо був нудний...
Зараз мені не супер-пупер.Терпимо.Навіть добре.Спокійно,стабільно і комфортно.
Просто тішить,що ще є такі люди.Тішить,шо таких людей в моєму житті більшість-простих,відвертих,безпонтових.Я притягую собіподібних-висновок дня.І дуже з того тішуся.

• 
• 
•